3 лютого 2026 року
для мене став особливим днем професійного зростання й натхнення. Разом із
колегою, Самбур Аллою Миколаївною, я провела семінар-практикум у Царичанському
ЗДО «Вишенька», присвячений темі, яка мені справді близька — використанню Лего-технологій в освітній роботі з
дошкільниками для успішної підготовки до Нової української школи.
У теоретичному блоці я презентувала лекцію «Лего як освітня технологія: інтеграція гри та навчання».
Говорили про те, що для дошкільника гра — не пауза між навчанням, а його
природна форма. Лего в цьому сенсі — не просто конструктор, а інструмент
мислення, мовлення, уяви й співпраці. Саме через гру дитина вчиться думати,
аналізувати, помилятися й знаходити рішення.
Алла Миколаївна продовжила семінар методичним вісником «Лего в контексті НУШ», де ми разом
подивилися на знайомі цеглинки крізь призму сучасних освітніх підходів і
компетентностей.
Окрему увагу ми приділили практичним напрямам використання Лего в
освітньому процесі — освітній напрям «Мовлення дитини. Основи грамоти», а також
у «Сенсорно-пізнавальному просторі дитини». Було важливо не просто розповісти,
а показати, як це реально працює з дітьми щодня.
У практичному блоці я провела ігрову вправу з елементами рефлексії «Асоціація з Лего» — просту, але
глибоку, яка допомагає дорослим подивитися на навчання очима дитини. А Алла
Миколаївна подарувала колегам момент спокою й гармонії через релаксацію з Лего «Математичний візерунок».
Завершили зустріч презентацією нашого досвіду «Майстерня педагогічних ідей», де поділилися іграми та
власними напрацюваннями з використанням Лего-технологій.
Для мене цей семінар — ще одне підтвердження того, що сучасна освіта
починається з педагога, який не боїться пробувати, ділитися й вірити в
потенціал кожної дитини. Лего — лише інструмент. А справжню цінність створюють
руки, думки й серце вихователя.
Немає коментарів:
Дописати коментар